Dedicada a mis alumnos (42 años de profesora) Dedicated to my students (42 years as a teacher) Dedicata ai miei studenti (42 anni d'insegnamento) Dédiée à mes élèves (42 ans d'enseignement) Dedicada aos meus alunos (42 anos de docência) Meinen Schülern gewidmet (42 Jahre als Lehrerin) 献给我的学生们（42年教学生涯） مكرسة لطلابي (42 عاماً في التدريس) Посвящается моим ученикам (42 года преподавания) Присвячується моїм учням (42 роки викладання) 教え子たちに捧ぐ（42年間の教職の歩み）
Niños del Mañana Children of Tomorrow Bambini del Domani Enfants de Demain Crianças do Amanhã Kinder von Morgen 明天的孩子们 أطفال الغد Дети завтрашнего дня Діти завтрашнього дня 明日の子供たち
En aulas de sueños, corazones despiertos,
Niños, estrellas en mi cielo, guías de mi sendero.
Pequeñitos seres, grandes promesas,
Sus ojos chispean reflejos y esperanza de futuro.
Sonrisas puras, risas cristalinas,
En su inocencia, la verdad camina.
Maestra fui, en su mundo un faro,
Guiando sus pasos, en el viaje más claro.
En cada rostro, un universo se expande,
En sus palabras, la sabiduría grande.
Niños, mi vida, mi pasión, mi enseñanza,
Con ellos, cada día era una alabanza.
Pero en este mundo, no todo es luz,
Hay niños que lloran bajo la cruz.
Guerras, desdichas, inocencia rota,
En cada lágrima, mi corazón se agota.
Niños en sombras, olvidados, perdidos,
Por la corrupción, sus sueños heridos.
Niños ahora en Palestina en un mar de dolor,
Claman justicia, buscan amor.
Cómo anhelo un mañana más brillante,
Donde cada niño sea importante.
Un mundo de paz, de amor, sin miedo,
Donde crezcan felices, sin rastro de desconsuelo.
Que mi voz sea su eco en el viento,
Llamando a un cambio, un nuevo cimiento.
Por esos niños, mi trabajo, mi canción,
Hasta que en la vida sean su mejor versión.
Niños del mundo, tesoro más preciado,
En vuestra sonrisa, el futuro ha brotado.
Con pinceles de esperanza, la vida dibujan,
Los niños serán quienes lo bueno empujan.
En sus manos pequeñas, la grandeza se ve,
Son ellos, los niños, la razón de mi ser.
Así cierro mi poema, con un suspiro al cielo,
Por los niños de hoy, pilares del mejor anhelo.
In classrooms of dreams, awakened hearts abide,
Children, stars in my sky, guides along my ride.
Little beings, great promises in sight,
Their eyes sparkle with reflections and future's light.
Pure smiles, crystalline laughter so clear,
In their innocence, truth walks near.
A teacher I was, a beacon in their sphere,
Guiding their steps on the voyage most clear.
In every face, a universe unfolds,
In their words, the great wisdom holds.
Children, my life, my passion, my teaching,
With them, every day was praise reaching.
But in this world, not all is light and sun,
There are children who cry under heavy crosses spun.
Wars, misfortunes, broken innocence in pain,
In every tear, my heart drains.
Children in shadows, forgotten, astray,
By corruption, their dreams wounded along the way.
Children now in Palestine in a sea of grief,
Crying for justice, searching for relief.
How I long for a brighter tomorrow to ignite,
Where every child is precious in our sight.
A world of peace, of love, without fear,
Where they grow happy, with no trace of a tear.
May my voice be their echo in the wind so wide,
Calling for change, a new foundation to provide.
For those children, my work, my song so true,
Until in life they become their best version anew.
Children of the world, most precious treasure grand,
In your smile, the future has sprouted in the land.
With paintbrushes of hope, life they draw and steer,
Children will be the ones who push the good near.
In their small hands, greatness is clear to see,
They are, the children, the reason for my being to be.
So I close my poem, with a sigh to the sky,
For today's children, pillars of the highest wish on high.
In aule di sogni, cuori risvegliati,
Bambini, stelle nel mio cielo, guide dei miei passi amati.
Piccoli esseri, grandi promesse in fiore,
I loro occhi scintillano di riflessi e futuro d'amore.
Sorrisi puri, risate di cristallo sereno,
Nella loro innocenza, la verità cammina a piene mani.
Maestra fui, nel loro mondo un faro brillante,
Guidando i loro passi nel viaggio più radioso e importante.
In ogni volto, un universo si espande al sol,
Nelle loro parole, la grande saggezza in volo.
Bambini, la mia vita, la mia passione, il mio insegnare,
Con loro, ogni giorno era una lode da cantare.
Ma in questo mondo, non tutto è luce dorata,
Vi sono bambini che piangono sotto la croce pesante.
Guerre, sventure, innocenza spezzata e violata,
In ogni lacrima, la mia anima resta svuotata.
Bambini nelle ombre, dimenticati, perduti,
Per la corruzione, i loro sogni son feriti e taciti.
Bambini ora in Palestina in un mare di dolore,
Gridano giustizia, cercano soltanto amore.
Come anelo a un domani più brillante e sincero,
Dove ogni bambino sia importante sul serio.
Un mondo di pace, d'amore, senza alcun timore,
Dove crescano felici, senza ombra di sconforto nel cuore.
Che la mia voce sia il loro eco nel vento leggero,
Invocando un cambiamento, un nuovo pilastro vero.
Per quei bambini, il mio lavoro, la mia canzone al cielo,
Finché nella vita siano la loro versione migliore senz'velo.
Bambini del mondo, tesoro più prezioso che ci sia,
Nel vostro sorriso, il futuro è germogliato in armonia.
Con pennelli di speranza, la vita vanno a disegnare,
Saranno i bambini a spingere ciò che è buono e da amare.
Nelle loro piccole mani, la grandezza si fa vedere,
Sono loro, i bambini, la ragione del mio vivere e sapere.
Così chiudo il mio poema, con un sospiro al cielo sereno,
Per i bambini di oggi, pilastri del desiderio più pieno.
Dans des classes de rêves, des cœurs éveillés,
Enfants, étoiles de mon ciel, guides de mes sentiers.
Petits êtres, grandes promesses d'avenir,
Leurs yeux étincellent de lumière et de futurs à offrir.
Sourires purs, rires cristallins,
Dans leur innocence, la vérité marche sur le chemin.
Institutrice j'étais, dans leur monde un phare beau,
Guidant leurs pas vers le voyage le plus haut.
Dans chaque visage, un univers s'étend,
Dans leurs mots, la grande sagesse qu'on entend.
Enfants, ma vie, ma passion, mon enseignement,
Avec eux, chaque jour était un émerveillement.
Mais dans ce monde, tout n'est pas lumière et couleur,
Des enfants pleurent sous le poids de la douleur.
Guerres, malheurs, innocence brisée en chemin,
Dans chaque larme, mon cœur s'épuise en vain.
Enfants dans l'ombre, oubliés, égarés,
Par la corruption, leurs rêves blessés.
Enfants aujourd'hui en Palestine dans une mer de peine,
Reclamant justice, cherchant l'amour sans haine.
Comme j'aspire à un demain plus lumineux,
Où chaque enfant sera précieux aux yeux de tous.
Un monde de paix, d'amour, sans effroi,
Où ils grandiront heureux, libérés de tout émoi.
Que ma voix soit leur écho dans le vent,
Appelant au changement, à un nouveau fondement.
Pour ces enfants, mon travail, mon chant et ma foi,
Jusqu'à ce qu'ils deviennent la meilleure version de soi.
Enfants du monde, trésor le plus cher,
Dans votre sourire, l'avenir a éclos sur la terre.
Avec des pinceaux d'espoir, la vie ils peignent bien,
Les enfants seront ceux qui font grandir le bien.
Dans leurs petites mains, la grandeur se voit,
Ce sont eux, les enfants, la raison de mon être et de ma voix.
Ainsi je clos mon poème, dans un soupir vers les cieux,
Pour les enfants d'aujourd'hui, piliers d'un avenir radieux.
Em salas de aula de sonhos, corações despertos,
Crianças, estrelas no meu céu, guias dos meus caminhos certos.
Pequeninos seres, grandes promessas no olhar,
Seus olhos brilham com esperança de o futuro alcançar.
Sorrisos puros, gargalhadas de cristal tão belo,
Na sua inocência, a verdade caminha sem véu.
Professora fui, no seu mundo um farol de luz,
Guiando seus passos na jornada que a vida conduz.
Em cada rosto, um universo se expande sem fim,
Nas suas palavras, a sabedoria fala assim.
Crianças, minha vida, minha paixão, meu ensinar,
Com elas, cada dia era um louvor a celebrar.
Mas neste mundo, nem tudo é luz e calor,
Há crianças que choram sob a cruz da dor.
Guerras, desgraças, inocência quebrada em pedaços,
Em cada lágrima, meu coração esgota seus abraços.
Crianças nas sombras, esquecidas, perdidas do bem,
Pela corrupção, seus sonhos feridos também.
Crianças agora na Palestina num mar de dor,
Clamam por justiça, buscam apenas amor.
Como anseio por um amanhã mais radiante,
Onde cada criança seja um ser importante.
Um mundo de paz, de amor, sem nenhum temor,
Onde cresçam felizes, sem rastro de dor.
Que a minha voz seja o seu eco no vento a voar,
Chamando à mudança, um novo alicerce a criar.
Por essas crianças, meu trabalho, minha canção,
Até que na vida sejam sua melhor versão.
Crianças do mundo, tesouro mais precioso da terra,
No vosso sorriso, o futuro brotou e se encerra.
Com pincéis de esperança, a vida vão desenhar,
Serão as crianças que o bem vão empurrar.
Nas suas mãos pequenas, a grandeza se vê,
São elas, as crianças, a razão do meu ser.
Assim fecho meu poema, com um suspiro ao céu em flor,
Pelas crianças de hoje, pilares do melhor amor.
In Klassenzimmern der Träume, erwachte Herzen nah,
Kinder, Sterne an meinem Himmel, Führende wunderbar.
Kleine Wesen, große Versprechen im Licht,
Ihre Augen funkeln voller Hoffnung und Zuversicht.
Reines Lächeln, kristallenes Lachen so hell,
In ihrer Unschuld wandert die Wahrheit schnell.
Lehrerin war ich, in ihrer Welt ein Schild,
Führte ihre Schritte in ein helles Zukunftsbild.
In jedem Gesicht entfaltet sich ein Universum weit,
In ihren Worten wohnt große Weisheit bereit.
Kinder, mein Leben, meine Leidenschaft, mein Unterrichten,
Mit ihnen war jeder Tag ein Lobgesang in allen Geschichten.
Doch in dieser Welt ist nicht alles nur Licht,
Es gibt Kinder, die weinen im Dunkeln, wo Hoffnung bricht.
Kriege, Unglück, zerbrochene Unschuld in Not,
In jeder Träne leidet mein Herz den Tod.
Kinder im Schatten, vergessen, verloren im Staub,
Durch Korruption wurde ihnen der Traum geraubt.
Kinder nun in Palästina in einem Meer voller Schmerz,
Rufen nach Gerechtigkeit, suchen ein liebendes Herz.
Wie sehne ich mich nach einem helleren Morgen herbei,
Wo jedes Kind wichtig ist, glücklich und frei.
Eine Welt des Friedens, der Liebe, ohne Schreck,
Wo sie ohne Spuren des Kummers wachsen am rechten Fleck.
Möge meine Stimme ihr Echo im Wind sein weit,
Der nach Veränderung ruft für eine neue Zeit.
Für diese Kinder mein Werk, mein Lied so rein,
Bis sie im Leben die beste Version ihrer selbst sein.
Kinder der Welt, kostbarster Schatz auf Erden,
In eurem Lächeln wird die Zukunft neu geboren werden.
Mit Pinseln der Hoffnung malen sie das Leben bunt,
Die Kinder sind es, die das Gute tragen zu jeder Stund.
In ihren kleinen Händen sieht man die Größe stehen,
Sie, die Kinder, lassen meinen Lebenssinn verstehen.
So schließe ich mein Gedicht mit einem Seufzer gen Himmel weit,
Für die Kinder von heute, Pfeiler der besten Zukunftszeit.
在梦想的教室里，觉醒的心灵在飞翔，
孩子们，是我星空中的繁星，指引我的方向。
微小的生命，承载着宏大的誓言，
他们的双眼闪烁着对未来的倒影与期盼。
纯真笑颜，水晶般清澈的欢唱，
在他们的天真里，真理静静流淌。
我曾是一名教师，是他们世界里的灯塔，
在最明亮的旅途中，引他们迈出步伐。
每一张面庞，都有一个宇宙在绽放，
在他们的话语中，蕴藏着无比的智慧光芒。
孩子们，我的生命，我的热忱，我的教诲，
与他们在一起的每一天，都是赞美的歌唱。
然而在这个世界上，并非万物皆是阳光，
有些孩子在十字架下流泪背负悲伤。
战争，不幸，被撕碎的无辜与纯真，
每一滴眼泪，都让我的心疲惫万分。
阴影中的孩子，被遗忘，被迷茫，
因腐败与贪婪，他们的梦想挂彩受伤。
如今巴勒斯坦的孩子们沉浸在痛苦的海洋，
呼唤正义，渴望爱的抚慰与希望。
我多么渴望一个更加璀璨的明天，
在那里，每一个孩子都被珍视在心间。
一个和平，爱与无惧的世界，
让他们快乐成长，没有一丝悲凉与阴霾。
愿我的声音成为风中他们的回响，
呼唤变革，奠定全新的基石与希望。
为了那些孩子们，我的心血，我的歌唱，
直到在生命中，他们绽放最好的模样。
世界上的孩子们，世间最珍贵的宝藏，
在你们的笑容里，未来已萌芽绽放。
用希望的画笔，描绘出生活的色彩，
正是孩子们，推动着世间所有的美好到来。
在他们幼小的双手里，能看见伟大的力量，
正是他们，孩子们，是我存在的全部意义与理由。
就这样，我向着苍穹深深叹息，结束这首诗篇，
为了今天的孩子们，最美好心愿的支柱与基石。
في فصول الأحلام، تسترعي القلوب المتيقظة،
الأطفال، نجوم في سمائي، وهداة طريقي.
كائنات صغيرة، ووعود عظيمة،
عيونهم تتألق بانعكاسات وأمل المستقبل.
ابتسامات نقية، وضحكات بلورية،
في براءتهم، تمشي الحقيقة بوقار.
كنت معلمة، وفي عالمهم مناراً،
أرشد خطواتهم في أوضح رحلة.
في كل وجه، يتسع كون أحيائي،
وفي كلماتهم، تدوي الحكمة الكبرى.
الأطفال، حياتي، شغفي، وتدريسي،
معهم، كان كل يوم أنشودة ثناء.
ولكن في هذا العالم، ليس كل شيء نوراً،
هناك أطفال يبكون تحت وطأة الألم والظلم.
حروب، ومصائب، وبراءة مكسورة،
مع كل دمعة، يستنزف قلبي.
أطفال في الظلال، منسيون، ضائعون،
بسبب الفساد، جُرحت أحلامهم.
أطفال الآن في فلسطين في بحر من الألم،
يطالبون بالعدالة، ويبحثون عن الحب.
كم أشتاق إلى غدٍ أكثر إشراقاً،
حيث يكون كل طفل مهماً وذا قيمة.
عالم من السلام، والحب، وبلا خوف،
ينمون فيه سعداء، دون أثر للحزن.
لتكن كلماتي صداهم في الريح،
تنادي بالتغيير، وبناء أساس جديد.
من أجل أولئك الأطفال، عملي وأغنيتي،
حتى يصبحوا في الحياة أفضل نسخة من أنفسهم.
أطفال العالم، الكنز الأكثر قيمة،
في ابتسامتكم، أينع المستقبل وتفتح.
بفرشاة الأمل، يرسمون الحياة،
الأطفال هم الذين يدفعون بالخير نحو الأمام.
في أيديهم الصغيرة، تتجلى العظمة،
هم، الأطفال، سبب وجودي وشغفي.
هكذا أنهي قصيدتي، بتنهيدة إلى السماء،
من أجل أطفال اليوم، ركائز أفضل أمل.
В классах мечты, где пробудились сердца,
Дети, звезды в моем небе, путеводный свет конца.
Маленькие создания, великие обещания во взгляде,
Их глаза искрятся отблесками надежды на будущее рядом.
Чистые улыбки, хрустальный смех вокруг,
В их невинности правда шагает, как друг.
Учителем я была, маяком в их мире светлым,
Направляя их шаги в путешествии самом ясном и заветном.
В каждом лице расцветает вселенная своя,
В их словах — великая мудрость бытия.
Дети, моя жизнь, моя страсть, мое ученье,
С ними каждый день был как хвала и благословенье.
Но в этом мире не все озарено лишь светом,
Есть дети, что плачут под тяжелым крестом этим.
Войны, беды, разбитая невинность в пыли,
С каждой слезой сердце истощается от боли внутри.
Дети в тенях, забытые, потерянные в тишине,
Из-за коррупции их мечты изранены в огне.
Дети сейчас в Палестине в море горя и слез,
Взывают к справедливости, ищут любовь всерьез.
Как я жажду более светлого завтрашнего дня,
Где каждый ребенок важен и ценен для меня.
Мир мира, любви, без страха и бед,
Где они растут счастливыми, не зная печали след.
Пусть мой голос станет их эхом в ветрах,
Призывая к переменам, к новому фундаменту в веках.
Ради этих детей — труд мой, песня моя,
Пока в жизни они не станут лучшей версией себя.
Дети мира, самый драгоценный клад земной,
В вашей улыбке проросло будущее со мной.
Кистями надежды они рисуют жизнь красиво,
Именно дети двигают все доброе и живо.
В их маленьких ручках великое величие видно,
Именно они, дети, причина моего бытия очевидна.
Так я завершаю поэму вздохом к небесной сини,
Ради детей сегодняшнего дня — опора лучшей надежды отныне.
У класах мрій, де прокинулися серця,
Діти, зорі в моєму небі, дороговказ без кінця.
Маленькі істоти, великі обіцянки у світлі,
Їхні очі іскряться відблисками надії в розквіті.
Чисті посмішки, кришталевий сміх дзвінкий,
У їхній невинності правда крокує свята й жива.
Учителькою була, маяком у їхньому світі світлим,
Спрямовуючи їхні кроки в подорожі найяснішій.
У кожному обличчі всесвіт розгортається широкий,
У їхніх словах — мудрість велика й глибока.
Діти, моє життя, моя пристрасть, моє навчання,
З ними кожен день був як хвала й освячення.
Але в цьому світі не все осяяне світлом,
Є діти, що плачуть під хрестом туги й відчаю.
Війна, нещастя, розбита невинність у болю,
З кожною сльозою моє серце втрачає волю.
Діти в тінях, забуті, втрачені в пітьмі,
Через корупцію їхні мрії поранені й сумні.
Діти зараз у Палестині в морі страждань і сліз,
Волають про справедливість, шукають любов без меж.
Як я прагну яснішого завтрашнього дня,
Де кожна дитина важлива й дорога.
Світ миру, любові, без страху й тривог,
Де вони ростуть щасливими під опікою провидіння.
Хай мій голос стане їхнім лунанням у вітрі,
Закликаючи до змін, до нового фундаменту у світі.
Задля тих дітей — моє покликання, пісня моя,
Поки в житті вони не стануть найкращою версією себе.
Діти світу, найдорожчий скарб Землі,
У вашій посмішці майбутнє розквітло в добрі.
Пензлями надії вони малюють життя променисте,
Саме діти будуть тими, хто рухає добре й чисте.
У їхніх маленьких ручках велич видно наочно,
Саме вони, діти, причина мого буття пророча.
Так я завершую вірш зі зітханням до неба висі,
Задля дітей сьогодення — опори найкращої надії.
夢の教室の中で、目覚めた心たちが集う、
子供たち、私の空に輝く星、歩む道を照らす道標。
小さな生命、秘められた大いなる約束、
その瞳は未来への希望と輝きを映し出している。
純粋な笑顔、澄み渡るクリスタルの歓声、
その無垢さの中に、真実が歩んでいる。
私は教師であった、彼らの世界を照らす灯台として、
最も澄み切った旅路へと、その歩みを導きながら。
一人ひとりの顔に、広大な宇宙が広がっている、
その言葉の中に、大いなる叡智が宿っている。
子供たち、私の人生、私の情熱、私の教え、
彼らと共に過ごす毎日は、讃歌そのものであった。
しかしこの世界において、すべてが光に満ちているわけではない、
重い十字架の下で涙を流す子供たちがいる。
戦争、不幸、引き裂かれた無垢な心、
一筋の涙ごとに、私の心は擦り減っていく。
影の中に追いやられ、忘れ去られ、彷徨う子供たち、
腐敗によって、その夢を傷つけられた者たち。
今パレスチナで、悲しみの海の中で震える子供たち、
彼らは正義を叫び、愛を求めている。
どれほど切望することだろう、より輝かしい明日を、
すべての子供が大切にされる世界を。
恐れのない、平和と愛に満ちた世界、
絶望の影もなく、幸せに育っていける場所を。
私の声が、風に乗る彼らの木谺（こだま）とならんことを、
変革を呼びかけ、新たなる礎を築くために。
あの子供たちのために、私の歩み、私の歌を捧げよう、
人生において彼らが最高の自分自身となるその日まで。
世界の子供たちよ、最も尊き宝物、
あなたがたの笑顔の中に、未来は芽吹いている。
希望の絵筆をもって、命を描き出す者たち、
素晴らしきものを前へと押し進めるのは、子供たちなのだ。
その小さな手の中に、偉大なる可能性が見える、
彼らこそ、子供たちこそ、私が存在する理由なのだから。
こうして私は詩を閉じる、天へのため息と共に、
今日の子供たち、最も高き願いを支える柱たちのために。
Paz Arés Osset
Profesora durante 42 años al servicio de la infancia Teacher for 42 years at the service of childhood Insegnante per 42 anni al servizio dell'infanzia Enseignante pendant 42 ans au service de l'enfance Professora durante 42 anos ao serviço da infância 42 Jahre lang Lehrerin im Dienste der Jugend 奉献于儿童教育事业42年的老师 معلمة لمدة 42 عاماً في خدمة الطفولة Учитель с 42-летним стажем на службе детству Учителька з 42-річним стажем на службі дитинству 42年間にわたり子供たちの未来に捧げた教員
2026
«Muchas de las cosas que hemos menester tienen espera; el niño no. Él es ahora mismo el tiempo de la fruta, la rosa y la sangre.» — Gabriela Mistral “Many of the things we need can wait; the child cannot. Right now is the time of their fruit, rose, and blood.” — Gabriela Mistral «Molte cose di cui abbiamo bisogno possono attendere; il bambino no. Egli è adesso il tempo del frutto, della rosa e del sangue.» — Gabriela Mistral « Beaucoup de choses dont nous avons besoin peuvent attendre ; l'enfant non. Il est maintenant même le temps du fruit, de la rose et du sang. » — Gabriela Mistral «Muitas das coisas de que necessitamos podem esperar; a criança não. Ela é agora mesmo o tempo do fruto, da rosa e do sangue.» — Gabriela Mistral „Viele Dinge, die wir brauchen, können warten; das Kind nicht. Es ist genau jetzt die Zeit der Frucht, der Rose und des Blutes.“ — Gabriela Mistral “我们需要的许多东西都可以等待；但孩子不能。现在就是他们的果实、玫瑰与鲜血的时节。” —— 佳布列拉·米斯特拉尔 «كثير من الأشياء التي نحتاجها يمكنها الانتظار؛ لكن الطفل لا يمكنه. إنه الآن بالذات وقت الثمرة والوردة والدم.» — غابرييلا ميسترال «Многое из того, в чем мы нуждаемся, может подождать; ребенок — нет. Прямо сейчас время его плода, розы и крови.» — Габриэла Мистраль «Багато з того, чого ми потребуємо, може зачекати; дитина — ні. Саме зараз час її плоду, троянди та крові.» — Габріела Містраль 「私たちが求める多くのものは待つことができる。しかし子供は待てない。今まさに子供こそが、果実であり、薔薇であり、生命の血が巡る時なのだから。」 —— ガブリエラ・ミストラル
En 42 años de amor entregado en las aulas, María Paz Arés Osset encarna la máxima de que educar no es llenar un vaso, sino encender una llama infinita de esperanza. In 42 years of love devoted in the classroom, María Paz Arés Osset embodies the truth that education is not filling a vessel, but lighting an infinite flame of hope. In 42 anni d'amore donato nelle aule, María Paz Arés Osset incarna la verità secondo cui educare non è riempire un vaso, ma accendere una fiamma infinita di speranza. En 42 ans d'amour offert dans les classes, María Paz Arés Osset incarne la vérité selon laquelle éduquer n'est pas remplir un vase, mais allumer une flamme infinie d'espoir. Em 42 anos de amor dedicado nas salas de aula, María Paz Arés Osset encarna a máxima de que educar não é encher um vaso, mas acender uma chama infinita de esperança. In 42 Jahren voller Liebe im Klassenzimmer verkörpert María Paz Arés Osset die Erkenntnis, dass Erziehung nicht das Füllen eines Gefäßes ist, sondern das Entzünden einer unendlichen Flamme der Hoffnung. 在课堂上奉献爱的42年里，María Paz Arés Osset印证了真正的教育不是灌满一桶水，而是点燃一把永恒的希望之火。 في 42 عاماً من الحب الممنوح في الفصول الدراسية، تجسد ماريا باز أريس أوسيت الحقيقة القائلة بأن التعليم ليس ملء وعاء، بل إشعال شعلة أمل لا تنطفئ. За 42 года любви, отданной в классах, Мария Пас Арес Оссет воплощает истину о том, что образование — это не наполнение сосуда, а зажигание бесконечного пламени надежды. За 42 роки любові, відданої в класах, Марія Пас Арес Оссет втілює істину про те, що освіта — це не наповнення посудини, а запалювання нескінченного полум'я надії. 教室で愛を捧げ続けた42年間の中で、マリア・パス・アレス・オセットは、教育とは容器を満たすことではなく、無限の希望の火を点けることであるという真理を体現しています。
Reflexión Pedagógica y Tributo Docente Pedagogical Reflection & Educational Tribute Riflessione Pedagogica e Omaggio all'Insegnamento Réflexion Pédagogique et Hommage Éducatif Reflexão Pedagógica e Homenagem à Docência Pädagogische Reflexion & Tribut an die Lehramtsberufung 教育反思与教师致敬 تأمل تربوي وتكريم مهنة التدريس Педагогическое размышление и признание учителю Педагогічні роздуми та шана вчителю 教育的省察と教職へのオマージュ
Tras 42 años dedicados a la docencia, María Paz Arés Osset rinde tributo a sus alumnos como auténticos faros de esperanza y motores del mañana. El poema entrelaza la ternura del aula con un profundo compromiso humano hacia los niños que sufren en zonas de conflicto y guerra (como en Palestina), haciendo un llamamiento universal a la paz, la protección de la inocencia y el amor como el cimiento de un futuro más justo. After 42 years dedicated to teaching, María Paz Arés Osset pays tribute to her students as true beacons of hope and drivers of tomorrow. The poem intertwines classroom tenderness with a deep human commitment to children suffering in conflict and war zones (such as in Palestine), making a universal call for peace, the protection of innocence, and love as the foundation of a fairer future. Dopo 42 anni dedicati all'insegnamento, María Paz Arés Osset rende omaggio ai suoi studenti come autentici fari di speranza e motori del domani. Il poema intreccia la tenerezza dell'aula con un profondo impegno umano verso i bambini che soffrono nelle zone di conflitto e guerra (come in Palestina), lanciando un appello universale alla pace, alla protezione dell'innocenza e all'amore come fondamento di un futuro più giusto. Après 42 ans consacrés à l'enseignement, María Paz Arés Osset rend hommage à ses élèves comme de véritables phares d'espoir et moteurs de demain. Le poème entrelace la tendresse de la classe avec un profond engagement humain envers les enfants souffrant dans les zones de conflit et de guerre (comme en Palestine), lançant un appel universel à la paix, à la protection de l'innocence et à l'amour comme fondement d'un avenir plus juste. Após 42 anos dedicados à docência, María Paz Arés Osset presta homenagem aos seus alunos como autênticos faróis de esperança e motores do amanhã. O poema entrelaça a ternura da sala de aula com um profundo compromisso humano com as crianças que sofrem em zonas de conflito e guerra (como na Palestina), fazendo um apelo universal à paz, à proteção da inocência e ao amor como alicerce de um futuro mais justo. Nach 42 Jahren im Lehramt zollt María Paz Arés Osset ihren Schülern Tribut als wahre Leuchttürme der Hoffnung und Gestalter von morgen. Das Gedicht verbindet die Wärme des Klassenzimmers mit einem tiefen humanitären Engagement für Kinder in Konflikt- und Kriegsgebieten (wie in Palästina) und richtet einen universellen Appell für Frieden, den Schutz der Unschuld und Liebe als Fundament einer gerechteren Zukunft. 在奉献于教育事业42年之后，María Paz Arés Osset向她的学生们致敬，将他们誉为希望的灯塔和明天的创造者。这首诗将课堂上的温情与对在冲突和战争地区（如巴勒斯坦）遭受苦难的孩子们的人道主义关怀交织在一起，公开发出呼吁，倡导和平、保护无辜，并将爱视为更公正未来的基石。 بعد 42 عاماً من العطاء في التدريس، تقدم ماريا باز أريس أوسيت تكريماً لطلابها باعتبارهم منارات أمل حقيقية ومحركات الغد. تجمع القصيدة بين حنان الفصل الدراسي والتزام إنساني عميق تجاه الأطفال الذين يعانون في مناطق النزاع والحرب (كما في فلسطين)، موجهة نداءً عالمياً من أجل السلام وحماية البراءة والحب كأساس لمستقبل أكثر عدلاً. После 42 лет, посвященных преподаванию, Мария Пас Арес Оссет отдает дань уважения своим ученикам как настоящим маякам надежды и двигателям завтрашнего дня. Поэма переплетает нежность школьного класса с глубоким человеческим сочувствием к детям, страдающим в зонах конфликтов и войн (например, в Палестине), призывая к всемирному миру, защите невинности и любви как основе более справедливого будущего. Після 42 років, присвячених викладанню, Марія Пас Арес Оссет віддає шану своїм учням як справжнім маякам надії та рушіям завтрашнього дня. Поема переплітає ніжність шкільного класу з глибоким гуманітарним співчуттям до дітей, які страждають у зонах конфліктів та воєн (як у Палестині), закликаючи до загального миру, захисту невинності та любові як основи справедливішого майбутнього. 42年間にわたり教育に捧げてきたマリア・パス・アレス・オセットは、生徒たちを希望の灯台であり明日の原動力としてオマージュを捧げます。この詩は、教室での温かな触れ合いと、紛争地帯（パレスチナなど）で苦しむ子供たちへの深い人道的一歩を織り交ぜ、平和、無垢の保護、そしてより公正な未来の礎としての愛を世界に呼びかけています。
Álbumes Musicales Music Albums Album Musicali Albums Musicaux Álbuns Musicais Musik-Alben 音乐专辑 الألبومات الموسيقية Музыкальные альбомы Музичні альбоми 音楽アルバム
Poema en música en castellano Poem in music in Spanish Poesia in musica in spagnolo Poème en musique en espagnol Poema em música em espanhol Gedicht in Musik auf Spanisch 西班牙语诗歌音乐 قصيدة بالتلحين الموسيقي باللغة الإسبانية Стихотворение в музыке на испанском Вірш у музиці іспанською スペイン語による詩の音楽
Poema en música en inglés Poem in music in English Poesia in musica in inglese Poème en musique en anglais Poema em música em inglês Gedicht in Musik auf Englisch 英语诗歌音乐 قصيدة بالتلحين الموسيقي باللغة الإنجليزية Стихотворение в музыке на английском Вірш у музиці англійською 英語による詩の音楽
Poema en música en alemán Poem in music in German Poesia in musica in tedesco Poème en musique en allemand Poema em música em alemão Gedicht in Musik auf Deutsch 德语诗歌音乐 قصيدة بالتلحين الموسيقي باللغة الألمانيّة Стихотворение в музыке на немецком Вірш у музиці німецькою ドイツ語による詩の音楽
Contempla el Arte de Fondo Contemplate the Background Art Contempla l'Arte dello Sfondo Contemplez l'Art d'Arrière-plan Contemple a Arte de Fundo Betrachte das Hintergrund-Kunstwerk 欣赏背景艺术 تأمل فن الخلفية Созерцание фонового искусства Споглядання фонового мистецтва 背景アートの観賞
"Niños contemplando el amanecer del futuro y los trazos de esperanza" — Arte por María Paz Arés Osset "Children contemplating the sunrise of the future and strokes of hope" — Art by María Paz Arés Osset "Bambini che contemplano l'alba del futuro e i tratti della speranza" — Arte di María Paz Arés Osset "Enfants contemplant l'aube du futur et les traits d'espoir" — Art par María Paz Arés Osset "Crianças contemplando o amanhecer do futuro e os traços de esperança" — Arte por María Paz Arés Osset "Kinder, die den Sonnenaufgang der Zukunft und die Striche der Hoffnung betrachten" — Kunst von María Paz Arés Osset "凝望未来黎明与希望线条的孩子们" — 艺术创作：María Paz Arés Osset "أطفال يتأملون شروق شمس المستقبل ولمسات الأمل" — فن بواسطة ماريا باز أريس أوسيت "Дети, созерцающие рассвет будущего и мазки надежды" — Художник Мария Пас Арес Оссет "Діти, що споглядають світанок майбутнього та штрихи надії" — Художник Марія Пас Арес Оссет "未来の朝焼けと希望の色彩を観賞する子供たち" — アート作成者：マリア・パス・アレス・オセット